Ну давай ми втечемо! Будь ласка! Будь ласка!
Ну давай подолаємо низку мовчань
Ну давай! Може в казку? Та звісно ж, у казку!
У неясно далеку країну бажань!
Але ж ні..ти найбільше табу повсякдення
Я за тебе стократно картаю себе..
О, чому? І чого я чекаю щоденно?
Моя хвора свідомість малює..тебе.
Я долаю себе. І крізь вітер омани
Я все знищу. Зітру твої чари-мости
Ти табу, що породжене сивим туманом.
Є краса у мовчанні. Це ти. Знову ти..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248190
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 19.03.2011
автор: Marina Kiyanka