Шпалери обдерті, вікна побиті,
І тиша сповідує страх.
У зеркалі облік кров`ю розмитий.
В кімнаті у темних тонах.
І тисне на скроні повітря задушне,
І сльози від болю в очах.
І ніде сховатись від спогадів смутних
В кімнаті у темних тонах.
Порожня, здається, та ніде ступити,
Повсюди розруха і крах.
Як зміг я життя все своє тут прожити?
В кімнаті у темних тонах.
Її мертві стіни і труби-убивці
Мене переслідують в снах.
І скільки людей безслідно тут зникло.
В кімнаті у темних тонах.
І погляд байдужий її оглядає,
І награний жах на вустах.
І сцени насильства в думках виникають.
В кімнаті у темних тонах.
Там дім мені рідний, там світ мій коханий,
В якому я вільний, як птах.
Це плід бездоганний моєї уяви,
Кімната у темних тонах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248145
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 19.03.2011
автор: Іван Блиндюк