мій коханий єдиний друже,
інвалідність думок говорить,
що чомусь трохи знову дуже,
підсвідомість тобі ще творить.
так вражають безглузді теми
на яких зупиняєм сутність.
креативно тікаєм з схеми.
їм не треба твоя присутність.
і банально-блакитні очі.
притримають тебе стандарту.
я сховаю тебе у ночі.
я тобі подарую правду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248094
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.03.2011
автор: Анна Помаранська