Скажений пес, що відчував весну.
За ним все не встигав господар,
Який під впливом зимового сну
Відразу перейшов на коду:
"Куди ти так летиш?! Спокійно! -
Кричить на своє щастя кудлате. -
Збісився зовсім, вірогудно
Доведеться тебе приспати."
А пес не чув слова
Летів за вітром по дорозі.
Його вперед несла весна,
Наперекір людській тривозі.
Пащекою ловив повітря,
Ніздрі набивались втіхою,
Радісно гавкав на прояви квітня,
Що безтурботно літали над стріхою.
Спиною котився по майбутній траві,
Жмурячісь від сонячної правди!..
Радіють так лише весні!
Радіють так лише собаки!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248089
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.03.2011
автор: mogil_serg