Пахнуть знову оці відшліфовані в дощ тротуари,
Скоса сонце сумне піднімає промінням світанок.
Суне будень німий, мов відгомін страшної примари,
А глибокий туман, як парфуми старих куртизанок.
Не смішними здались, потускнілі роками, судоми,
В задзеркаллях очей відкриваються грішні пороги.
Як цигарок димок, так і ми закружляли у втомі…
Й кладовищами мрій тротуари встеляються в ноги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248031
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.03.2011
автор: Halyna