Все озивається твоїм теплом і словом,
Тобою юна дихає земля,
Вплітаючи життя своє у повість,
І повістю тією буду я.
Усе в усьому – твій вогонь і смуток –
Євангелія квітам і вітрам.
Так просто і непросто – знову бути
Промовленим до них твоїм життям.
Росте зелений всесвіт перед нами,
Відлунюю в усіх твоїх світах.
Я – дерево, і дівчина, і камінь,
Я – довга повість на твоїх вустах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247947
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.03.2011
автор: olya lakhotsky