Стіною вечір, мов Малевича гігантський твір,
На ньому кілька клякс чорнилом золотистим.
І те, що існувало, вже немає, щезло мов Заїр,
Мабуть ніхто не проти порівняти з особистим.
Руки тремтять, перо, майже закінчилось чорнило,
Завтра заправлю фарбою веселки кольорів.
Спочатку бавився, і ось вже з головою захопило,
Лиш у словах по справжньому живу, а там - згорів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247933
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.03.2011
автор: fuko`