Репресованим, розстіляним соловейкам

*соловейки-поети  
*про  Сталінські  репресії


Рука  ворожа  сміла  знятись
На  тих,хто  пише  по  ночах.
На  тих,хто  в  дуло  міг  сміятись
З  іскрою  гордості  в  очах.

І  ворог  їх  хотів  зламати,
Та  сила  волі-нескорима.
Натомість,  щоб  їх  шанувати
Обстрілювали  їхні  крила.

Додолу  мужня  кров  стікала,
Тремтіли  небо  і  зірки.
Скорить  хотіли  дух  поета,
Та  дух  вселився  у  віки.

Не  пишуть  вже  своїх  куплетів.
Думки  більш  їхні  не  вловимі.
З  віків  луна  крик  всіх  поетів  :
"Ми  нескоримі!Нескоримі!"

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247772
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2011
автор: Вікторія Калина