НА МЕЖІ

Щемко,  і  так  тяжко  на  душі
На  село  померле  споглядати.
Тут  де  породила  сина  мати,
Спогади  лишились  на  межі.

Страшно  коли  мертву  тишину,
Відчуваєш  наче  у  могилі.
Із  дитинства  краєвиди  милі,
В  заростях  гіркого  полину.

Гірко  усвідомлювати  те,
Що    життя    давно  тут    закінчилось
Не  пізнати  –  так  усе  змінилось
Навіть  і  садок  не  зацвіте.

Все  що  залишилось  від  села  –
Спогадом  тривожить,  аж  до  болю.
Це  гніздо  лелече  на  тополі,
Та  духмяна  річенька  мала.

Здичавіле  поле  до  межі.
Далі  можна    вгледіть    асфальтівку,
Що  вела  когось  в  свою  домівку,
А    тепер  там  звірі  та  вужі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247732
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2011
автор: євген уткін