Пригадується знов той щедрий дощ,
І блискавок непроханий кортеж.
Я була обережною. А що ж…
Хіба та обережність не без меж?
Проста, сором’язлива, не твоя,
Ще вірю у примарність власних мрій,
Коли на пам'ять маю лиш ім’я –
Близький, один із кращих, і не мій.
Двомовні й без’язикі невпопад
Ховались під прихисток парасоль.
А то було в холодний листопад,
Під музику в тональність «мі бемоль».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247581
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2011
автор: Halyna