Досить складна ДНК,
близько шести літрів крові,
двісті незмінних кісток -
ескізи картини готові.
Розлив іще декілька фарб:
колір очей і волосся,
ще пальців відбитки додав...
Ну от, уже майже вдалося!
Без серця і мозку - ніяк,
нехай же віднині працюють!
Істота-картина Твоя
тепер це життя контролює.
Усіх підкорив новий вид:
комаху, рослину, тварину...
Тоді вперше вигукнув світ:
"Яка ж непроста ти, Людино!"
А далі уже почалось:
страхи, відчуття, сподівання,
і море надій розлилось,
З*явилось і справжнє кохання.
Вид дружбу і зраду пізнав,
яких ще не знали рослини,
словами думки виражав,
чого не робили тварини.
...Повітря, земля, вогонь, лід
стоять біля диво-картини.
І знову кричить увесь світ:
"Складна ж ти істота, Людино!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247580
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2011
автор: nastya_konyk