Я так хочу, щоб були почуті
З глибини всі мої молитВИ́
Щоб провини, без суду забуті
Не жадали у серці війни.
Я так хочу туди загляНУти
У те місце, де квітнуть сади
Щоби душу думками не псути
І не пити брудної води.
Хочу знати, хто править тим царством
Хто дав душу мені, дав ім"я.
Хто отрутою був, хто лікарством
Хто дозволив писати життя.
Я би став перед ним на коліна,
Я заплакав би наче дитя
І сказав би "Прости свого сина,
Тобі вічність, мені забуття!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247473
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.03.2011
автор: Metrolog