Великий Піст, душа в тривозі
За те, що я зробив в житті.
Хвалитись вчинками не в змозі,
Скорботно в мене на душі.
Я, озирнувшись, помічаю –
Минали дні у суєті,
Робив не те, чого бажаю,
Слова, думки також не ті.
Від вічних благ я відділявся
Без Бога радості хотів,
Відтак гріхами пов’язався
Тепер скорботні в мене дні.
Із покаянням піст проходжу
За свої вчинки вкрай лихі,
Судити брата вже не можу,
Обтяжують свої гріхи.
В пості бажаю відродитись,
Щоб бути ближчим в цім житті
До Бога і не суєтитись,
Радіти в Господі Христі!
17.02.2010р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247465
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.03.2011
автор: С.Плекан