= (

Романтикою  пахне  на  покутті
І  христяться  заходячи  дяки.
Тут  стогнуть  і  кричать  дівки  розпутні.
І  крові  тут  дзюркочуть  рівчаки.

Одні  шикують  й  набивають  боки,
А  інші  з  голоду  вмирають  тощі.
Карбованці  ж  замолять  всі  гріхи.
Тепер  у  їх  уже  святії  мощі.

Розпещені  й  розмазані  малята,
У  них  нема  ні  Бога  ні  божків.
Їм  героїн  уже  за  маму  й  тата,
А  жить  почнуть  коли  уб'ють  батьків.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247460
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2011
автор: Крижанівський Олександр