Не плач, не пускай
кришталеву сльозу
Світ не побачить твого
гіркого обличчя і сльози
не витре гаряче дихання вітру.
Ти вже одна і серця немає,
Пропало у солонім потоці.
Ніхто не побачить і не почує ридань
та й ти не заплачеш . Я вірю...
Не повіру, що навколішки станеш!
Хіба схилиш білде чоло?
Ти ж завжди казала, що
воно не варте того.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247320
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.03.2011
автор: Rosa