Я очі відкрию й побачу усміхнені губи,
І дотик відчую твоїх ледь тремтливих рук.
Мені уже мало іти до проклятої згуби
І мало мені залишилось до райських мук.
Я душу розкрию, нехай замерзає проклята,
А тіло у люті порву на маленькі шматки.
Така ось дурниця виходить у нас малята,
А ви наче бджоли сховались в маленькі льотки.
Та вирвусь на волю, покину розірвані пута.
Забуду про все, забуду про всіх. Й увісні.
Уже не зима присниться холодна і люта.
Забуду про все, бо ти вже приснишся мені!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247288
Рубрика: Присвячення
дата надходження 15.03.2011
автор: Крижанівський Олександр