Чутно плескіт,
У темряві ти не існуєш ні для кого - ти один,
відтворюєшся лише в їх думках, лише в думках.
Вона ніжно сміється, так-так, бо тут нікого немає,
навіть коли ти закриваєш очі - не бачиш,
хтось вже не існує.
У темряві всі збиваються в купу, вони хочуть бути,
вони не здогадуються, що з-під землі росте коріння,
то руки, пальці, що пестять волосся.
Чутно краплі,
тихіше, тссс... не збудіть, Вона спить.
У темряві світліше за світло, ти можеш уявити,
вона дозволяє.
Залиште мене, я не вийду з темряви,
бо тут темно,
і я не бачу,
і я не маю проблем,
бо існую я один,
бо тут темно....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247163
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.03.2011
автор: Paul Prinzowski