Апостол правди, пророк закону,
Найгірших ролей розкриє суть,
Побачать лише ближче до скону,
І перед смертю тільки збагнуть.
Я ж буду тим - кого мовчали,
Ні, крикну сильно - почують всі,
Й на запитання відповідали,
Шукали в друзях своїх месій.
Мені не просто - далі багаття,
Там підпалили кілька нових,
Сказали: відьма; й жіноче плаття,
Вже роздирали під мертвий крик.
На тому краю, того провалля,
Зібрались всі ми в широкий стрій,
Нас огортає технічна марля,
Останній буде з собою бій.
Не бійся любий, не плач кохана,
Живим лишитись має один,
Ніж шкіру ріже і в серці рана,
Двадцять чотири пройшло годин.
Якщо збагнути і зрозуміти,
Колиска плаче, а в ній дитя,
В кінці тунелю вже світло світить,
Вернись - благає мене земля.
9.03.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247024
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.03.2011
автор: КРІПАКОС