Матусю рідненька, чарівнице мила!
О! Скільки добра на віку ти зробила.
Ти сина навчила і вивела в люди.
Дорога до раю за це тобі буде.
Ти татка гляділа: вдягала, кормила.
Маленька сама, та в тобі мамо сила.
Ти рано вставала, сніданки робила.
Матусю рідненька, чарівнице мила.
І навіть тепер, коли сили вже мало,
Даєш собі раду в самотності, мамо.
Та в тебе є син і онук є у тебе,
Що будуть робити добро - це потреба.
Тримайся, матусю! Здоров’я хай буде.
І хай вся родина тебе не забуде,
Ти наш оберіг і так буде до віку,
Бажаємо щастя і років без ліку.
Ми любим тебе, бо ти наша кровинка.
Ти нашого роду вагома частинка.
За серце ласкаве, матусю рідненька,
Вклоняюсь до ніг, дорога моя ненько!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247010
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2011
автор: Віталій Назарук