Потойбічний, темний і тихий
Вічний. І стрибати у тебе хочеться –
У безодню.
Як у класики. Кинув камінь,
І будь що буде,
А коли дострибну, то зразу усе забуду.
Промінь світла,
Його не чути і добре видно.
Я умію співати тихо
І безколірно,
Але інколи я умію як вовки вити,
І тоді у безодні радісно,
Хоч і дивно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246988
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2011
автор: Ярина Левицкая