***

Ми  двоє,  коханці  минулих  віків,  -
Когорти  бажань  серед  ночі.
Оголений  місяць  від  сорому  тлів  -
Він  пристрасті  жадібно  хоче.

За  холод  прокляв  він  і  ніч  і  весну  -
Кохання  сховалось  за  штори.
До  ранку  він  більше  між  хмар  не  заснув,
Холодним  знеболений  болем.

Ковтав  безсоромно  він  заздрості  сльози,
Вслухаючись  в  музику  тіл,
Та  ранок  настав,  і  місяць  негоже
У  інше  вікно  полетів.

А  ми  залишились,  до  болю  холодну
Весну  поміняли  на  осінь...
Когорти  бажань  утопились  в  безодні  -
Це  була  вистава,  щоб  заздрив  хоч  хтось  нам.
12.03.2011р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246817
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.03.2011
автор: Оксанка Крьока