У тримкотінні душ
Я чую гуркіт вітру.
Постій, поки не руш
У серці мого світла...
Коли отой трамвай
До краю вирушає,
Ти дзвін його впізнай,
Бо я вже там, чекаю...
Чекаю на весну,
Стрімку і гомінливу,
Однісіньку таку,
Що не жахає дива.
Ти сядь у той трамвай
І їдь у ньом до мене,
Та тільки не вагай,
Залиш усі проблеми..
Залиш усе, лети
У вирій, у безодню...
Відчуй, як з висоти
Все стало несамотньо..)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246796
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.03.2011
автор: Власенко Марія