Як тільки перша зірка в небесах засяє,
Як тільки солов’ї позасинають на гілках,
Як тільки моя мрія важка тихо засипає,
Так ти з’являєшся зненацька у думках...
Як тільки прокидаю стомлені від суму очі,
Як тільки поринаю у нескінченість мрій,
Як тільки хочу заховатись у тенетах ночі,
Так чую любий та нестерпний голос твій...
Як тільки хочу погубити думи важкі у піснях,
Як тільки розпочне розмова з ким вестися,
Як тільки крила розгортаю, як самотній птах,
Так образ твій рідний постає,неначе сниться...
Неначе сниться уві сні ,що знову ти ,що знову я,
Що знову дах, твої пісні .Що перші знову квіти.
Як тільки повертаються такі нестримні почуття,
Я вкотре вдячна, що саме ти навчив мене любити...
За вашим проханням,"Може буть" !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246663
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2011
автор: Nona