Впяніти від вина і все забути:
Твої обійми, поцілунки руки,
Твої слова в солодкому тумані
І ночі ті бурхливі і жадані.
Ті, вечори, що щастям напували,
Ніжні світанки в теплім покривалі.
Та очі лагідні - озерця голубі.
Тепер, на жаль, вони вже не мої.
Забути все, що ти мені казав,
Як палко і невтомно цілував.
Забути жар, що ще горить в душі,
Закреслити ті найдорожчі дні.
Де я знайду свій прихисток і долю?
Та відпускаю все й тебе на волю.
Іди, живи, кохай і будь щасливий
Коханий, рідний, милий і єдиний.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246523
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 12.03.2011
автор: never