Я помираю від розлуки,
Сльоза стікає по щоці...
У сні я бачу твої руки:
Ласкаві, теплі, а не ці --
Байдужі до мого кохання,
Не ці пусті холодні очі...
Усмішка тепла на прощання...
О, ні! Це -- сон. І так щоночі...
Я тріумфую від любові,
Але тріумф цей лиш у сні,
Де ми з тобою стрілись знову,
А наяву -- жалі одні,
Бо ти про згубу цю не знаєш.
А може, і не хочеш знати??
І сліз моїх не витираєш,
Не відвернеш сердечні втрати...
Навіщо я тебе зустріла?
Щоб серце залишить в неволі?
Тобі душа належить й тіло...
В твоїх руках моя лиш доля...
Я буду жити ради тебе,
Щоб у твої дивитись очі.
Нас двоє... Зорі... Ми і небо...
О,ні! Це сон. І так щоночі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246500
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 12.03.2011
автор: Вікторія Красюк