Вона шукала в погляді його себе,
шукала та втікала від реалій.
Ховала десь в куточку серця мрії,
душа її ставала схожа на цвіт лілій -
пахучий і так лагідно п'янкий.
Легенька усмішка на ніжному обличчі
і очі до землі, соромились чогось...
Вона, як завжди, думала про вічність,
шукаючи у вічності палку любов...
Та мрії покидали її швидко,
лишалась лиш реальність почуттів..
Тих ніжних, теплих і тендітних,
тепер в думках:
-"Лиш би назавжди, лиш би любов..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246465
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.03.2011
автор: Ленка Василишин