Почуттями бузкового квіту,
Що за вікнами стелиться знов,
Тихо веснА іде до повіту
І чекає привітних розмов.
Убирається в світлі іриси,
Вибирає конвалії звук,
Не потрібні їй бісектриси,
Бо вона – не творіння наук!
ЇЇ душа – фіалки темно-сині,
А розум – фіолетовий шафран,
Підсніжниками пахне вона нині,
А завтра – гіацинтів ніжний океан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246411
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.03.2011
автор: Оленка Діхтяр