Сама, сумна і одинока.
Скупа сльоза, самотні кроки
І тиша подруга моя,
Така ж самотня як і я.
Печаль чи жаль не розберу.
Зітру помаду і сльозу,
І мимоволі озирнусь,
Собі не щиро посміхнусь.
Втомилась я, усе складне.
Ну хто його тепер збагне.
Що так, а що не так не знаю
І в лабіринті цім блукаю.
І плачу гірко, бо сама.
Кому потрібна я така.
Печаль в душі, ота образа,
Що вже породжує відразу.
І страх, як вістря крізь життя.
Самотня я і в цім біда.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246375
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.03.2011
автор: never