вони - немов орда на замок -
осада, штурм , різня, полон;
і зойк, і плач: рятуйте мамо , -
останній виявлено схрон!
вони ідуть без вірчих грамот
і топчуть мрії синій льон.
їм легше, як тоді Адама,
ввергати люд у вічний сон.
секунда кожна чинить замах
на світлі задуми і пам'ять,
й ніхто немає заборон
жагучий їхній темперамент
спинить або хоча отямить,
чи відмінити їх канон.
2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246208
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 10.03.2011
автор: Рідний