Я так втомилась від брехні,
Не можу слухати обману.
Допоможіть же хтось мені!
Я дам колись життю догану…
Воно позбавиться образ,
Забуде всі надмірні крики.
І приголубить ніжно нас,
Коли співатимуть музики.
Відкриє двері до добра,
Покаже нам, де справжні друзі.
І не залишусь я одна!
І буде сміх по всій окрузі.
Отямтесь всі, уже і швидко!
Забудьте скоро про дурне!
Життя летить кудись так стрімко,
Але ж воно - лише одне!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246201
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.03.2011
автор: Оленка Діхтяр