Годинник заблукав у морі сліз,
Артерії зірвали звичний хід.
Стежки ведуть в потворний темний ліс,
Гаряче серце вкрив холодний лід.
Почути голос важко серед нот,
Мистецтвом перекреслена бездарність.
Розрізаний в злій усмішці весь рот,
А правда перейшла в нову полярність.
На крилах не підіймешся угору,
Повітря згусло, вже немає див.
Проміння сонця заважає зору,
У вітру не зосталось перспектив.
Смугасті будні вдарили у спину,
Та я не маю часу відштовхнуть.
У лінзах холод засліпив клітину,
Дерева під снігами упадуть.
Усе відносно. Небо заніміло.
Я перейшов на вищий кращий лад.
Майбутнє ще не повністю згоріло.
Я залишаюсь серед хворих стад.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246094
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.03.2011
автор: Аарон Краст