Просто треба дожити до літа...
Не затонути у спогадах березня.
Перефарбувати стару кімнату
В колір мрій, від яких було весело.
Якось треба дожити до літа...
Не оп’яніти від своїх спогадів.
Трохи осторонь триматися квітня,
Щоб твій голос мене розбудив.
Якось так перечекати до літа...
Щоб ніхто знов не вдарив у спину.
Не чекати від Нього слів-квітів,
А звично пити свій чай з жасмином.
А літом завжди простіше...
В турботах дні пролітають миттю,
Правда, серце болить ще гірше...
Але треба прожити це літо!
08.03.11 22:17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245991
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.03.2011
автор: Аліна Шевчук