Господи Ісусе Христе,
розумієш ,міняється все –
від понтів до прогнозу погоди.
А я дихаю вітром блідим і в легенях моїх росте
дика трава,
легені від того перетворюються на степ,
або на квік-степ, немає різниці , однаково дико , як скіфські походи.
Господи (без порівняння),
блакить твоїх губ
далеко , глибоко
і , певно, що десь у Стамбулі.
Кохання? Так , це східне кохання,
обернене на величезні повітряні кулі,
і десь серед них має бути та сама ,єдина , остання.
Господи ,
ангели у безнадії сидять на плечах зупинок
і гнуть свої крила ,
немов сомалійські пірати свої автомати,
і лузгають чорне насіння усім самотнім на спини ,
і десь аж під ранок нарешті
лягають
спати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245910
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.03.2011
автор: edel