На диво тихо сплять думки
Лиш чути писк апаратури і
натискають люди там кнопки
Я бачу все та вимовить не сила
Гудить у голові пуста луна
І все моє життя біжить переді мною
Ось я ось він а ось батьки
Ледь чутно лунають крики стогін
А я лечу куди лечу навіщо? Зупинися
Я жить я жить хочу
Хочу вдихнути чистого повітря
Ще раз співати станцювати раз у повною луну
Верни верни життя
Для чого все це? Я ж не вина
Дай дожити день молю
Побачити останній захід сонця
Та все кричу уже я в пустоту
Навколо білі стіни я лежу
А ось і думка перша
Та я ж померла!
Прости мені моє життя
Я ще прийду на захід твого сонця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245833
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2011
автор: Rosa