Біла заздрість із чорною кавою
Терпкий присмак п,янкої спокуси
Почалось із розмови цікавої
Я гарячі ковтав слова Твої
І кусати від них губи мусив
Мрії стали мої тут вершками
Замість цукру Твоя фантазія
Доторкнутись до Тебе руками
Я шалено хотів... до нестями
Та не міг, бо далеко наразі я
Та крізь відстань летять аромати
Твого тіла... Твоїх поцілунків
Справжнє щастя таку як Ти мати
І про це мабуть знаєш сама Ти
Від спокуси нема порятунку
Та й не відстань стоїть на заваді нам
Ми не вільні, ми кожен у парі
Чорну каву твій любий доп,є до дна
Йому заздрю, та чесно скажу однак
Вдячний навіть за присмак чарів
ТИ СУПЕР!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245669
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2011
автор: MC_Yorick