Із мікротріщин і шпарин
Весна скрадається по краплі, мовчки,
В зіницях – небо, ще холодне, вовче,
Ще первісне, зіяє із глибин.
Вітрище. Протяг між думок,
Десь між минулим і прийдешнім,
Знов чиясь доля на молодик бреше,
І знову казиться зв’язок…
Розбавиш темні ночі в молоці.
Безсоння назбиравши повні жмені.
… Крізь березневі будні навіжені
Тримай мою долоню у руці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245659
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2011
автор: Рені