Я не знаю,чому,так приваблює небо!
Зачаровують погляд яскраві зірки.
Подивитись на них-величезна потреба!
Про оту височінь-мої щирі думки!
І,здається,що небо,розмовляє зі мною!
Відчувається подих далеких планет.
Я б змогла доторкнутись до нього рукою,
Але я не чаклунка!Я тільки- поет!
Можу я показати,де сузір"я любові!
Там,де зірка яскрава зазирає в вікно.
Вона світить мені і,здається,поволі
Розчиняюсь у ній,всім законам на зло!
Темний простір небес,простягаючи руки,
Мене кличе туди,в неосяжну глибинь.
Та даремно терпіти ті пекельнії муки!
Вже лечу до зірок,без вагань,в височінь!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245582
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 07.03.2011
автор: Лунная соната