Заплакана, чому? Що сховано за сльози?
Зачинена душа, ключ викинуто в рів…
Два місяці цвіла узимку, у морози,
А вчора – кіл у серце! Сказав, що розлюбив...
Сказав, що розлюбив… Чому? – Німе мовчання.
Прикушує губу і погляд – на землі…
Невже «водив за хвіст» і не було кохання?
Живі його троянди і досі на столі…
Немає почуття… Тоді навіщо квіти?
Навіщо запускав у видумки свої?
Навіщо цілував, примушував тремтіти?
Любов – така підступна… А хочеться – її.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245447
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2011
автор: Віктор Нагорний