Разом з N............
Мільйони темних вікон… Повмирали…
В якому ж ти? Не знаючи засну…
Десь над своїм чаклуєш терміналом
І зараз зустрічатимеш Весну…
Мовчанням віддаватиму для когось
Весну і все що тягнеться у ній…
З мільйона темних вікон коридори
Зчаклують день і ти прийти зумій…
Я наближаюсь в просторі і в часі…
Коли ж опівночі я перетну Дніпро,
Нехай з’єднаються безумства наші, -
Впусти Весну – відкрий своє вікно…
Ти наближайся… В просторі і в часі…
Весна з тобою ближчою стає…
Безумством опівнічного альянсу
Світ від Весни ключі вже дістає…
Як добре, що ти є, була і будеш…
Як впевнено чіпаєш ту струну,
Яка бринить, наповнюючи груди
І в серці викликаючи Весну
Як добре що є Ти!.. То ж будь собою!
Не змінюйся, запам’ятай цю мить,
Коли Весна свій перший робить подих
І розправляє крила!.. І летить!..
1.03.11р. Corvin
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245356
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2011
автор: Corvin