Я бачила її сьогодні в парку.
Вона була одягнена у лахміття,
проте крокувала гордо.
Її волосся було кольору зеленого горошку.
Її очі були зафарбовані білим маркером.
Я дивилась їй услід.
А вона обернулась і сказала:
“Залишилось так мало людей,
яким я можу сказати люблю.
Залишилось так мало людей…”
І пішла.
Я хотіла наздогнати її.
Я хотіла дивитися їй в очі
і тримати її тендітні руки.
Я хотіла…
Я нічого не встигла.
Її волосся було кольору зеленого горошку.
Її очі були зафарбовані білим маркером.
Вона вже не жовто-блакитна.
Вона ще не жовто-блакитна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245334
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2011
автор: Tania Kyrylenko