НАБРИДЛО! (гумор)

Зараз  ринок,  як  ніколи,  -  справжнє  видовище,  -

Смакоти  -  високі  гори,  а    ціни  ще  вищі!

І  кавказьке,  і  китайське,    і    наша  свинина

Повнить  ніздрі  ароматом,  аж  котиться  слина.  

...Отож,  якось,  взяв    під  руку  Василь  Катерину,  -

Пішли,  в  злагоді,    на  ринок  витрачати    гривну.

Перебігли,  прицінились,  -  купили,    по-троху,

 Пшона,  гречки,    вівса,  ячки,        квасолі,    гороху...

-    Давай,  візьмемо  ще  сала,  -  мовив  Василь  жінці,

Та  вона  на  дибки  стала:      шкодити  печінці,  -

Ти  і  так,    в  вазі  надмірній,  обмотався  жиром,  -

Ось,  варити    кашу    буду,  -  їстимеш  з  кефіром...

Про  безцінну  крупи  якість  -  запевняла  речно,  

Переконувала,  сало  -  продукт  небезпечний.

Це  почувши,  Василь  гаркнув:      вари,    хоч  повидло,  -

Їсти  всяку  мамалигу    мені  вже  набридло,  -

Худни-худни,  Катерино,  -    хоч  пасись  на  спориші,  -

Я  ж  вернуся  до  Ярини,  -    їй  теж  сало  до  душі...

Посварились  геть.  А  ринок  -  життям  жвавим  вирував;

Гаманці,  -    один  пустошив,  інший  -  міцно  набивав...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245301
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2011
автор: grycha