І хоч скроні покрила давно сивина,
Та душа все ще хоче кохання.
Пролетить через серце Амура стріла,
Мов цунамі нахлинуть бажання.
Погляд твій не змінивсь, рук тепло зберегла,
А вуста залишились гарячі.
І згоріти з тобою я згідний до тла,
А прожиті роки – не було їх неначе.
Ще зривати підкови не варто з коня
І вуздечку на цвяха чіпляти.
Ти мій тил, моя люба, надія, броня,
Тебе буду довіку кохати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245075
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.03.2011
автор: Віталій Назарук