Не відпускай її руки,
Не відпускай,побережи.
Не відпускай вона не може йти,
Бо їй потрібен лишень ти...
Не відпускай,вона благає,
Крилом своїм ти ніжно пригорни.
Нехай в її душі гроза стихає,
А у ночі присняться знову сни.
Ті сни про тебе так казкові,
Неначе запах теплої весни...
Гіркі на примак,кольору любові,
Давно вже втрачені у буднях самоти...
Не відпускай,даруй їй щастя,
Даруй їй неба зорепад...
Тримай її за руку міцно,
Не відпускай її - під сивий град........
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244955
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.03.2011
автор: Лілея