Весна. Прокинусь на світанку
Одразу гляну за вікно.
Чекав тепла, цвітіння зранку,
А там все сіре й холодно...
Та намагається прорватись
Крізь товщу мармурових хмар,
Промінчик сонця... Щоб віддати
Своє тепло, свій колір, жар...
Землі, деревам, звірям, квітам,
Щоб річка сили набула,
Щоб сяючи він зміг зігріти
Долоні, душі і тіла...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244791
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.03.2011
автор: Віктор Нагорний