Пройшла середина весни,
дощі, на щастя, не гаснуть,
вони роздувають пекельні вогні,
пекельні вогні мого щастя!
Горить,пломеніє воно все ясніш
і кисень щораз пожирає,
на крилах невтомних до нього лечу
допоки воно ще палає!
Гори,не згорай, щастя мить золота,
цвіти, а я буду плекати!
О,Боже, яка ти чудова,мала!
Не можу тебе не кохати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244687
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.03.2011
автор: Ранок