Ти матір*ю була народу,
Якому рівних не знайти,
Народу,що в вогонь і в воду
За правду не боявся йти.
Життя за тебе віддавали
І не боялись йти у бій..
В смертельний бій...вони ж бо знали,
Що не достатньо тільки мрій.
І кожного ти з них любила,
як любить мати немовля,
і кожному давала силу
і знала кожного ім*я...
та, видно, правда помінялась
(та й де знайдеш зараз її?)
тепер ти мачухою стала,
а ми вже діти не твої...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244663
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.03.2011
автор: STIV