Вмикай плівку, я тебе кохаю!..
Будем знімати темне кіно…
Я гратиму солодше, благаю…
Швидше, мій Майстер, це саме воно…
Смерть – це мистецтво!
Кохання – це зрада!
Драма відкриє єство…
Блиск об’єктива – це наша відрада…
Я рятуюсь за плазмою світла.
Машини порвали шосе.
На тобі заснула імла…
Але… це ще не все…
Ця роль потрібна мені.
Я граю її все життя…
Я вся у цьому вині.
Моя вистава – моє забуття…
Вмикай, пали всі листи…
Нехай палають, як я…
Їй тебе не знайти
Ця історія лише моя…
Свічки вже згоріли, і твій об’єктив
Закінчилось наше невчасне кіно.
Ти отримав все, що хотів.
Мій Майстер, не те, це не воно…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244550
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.03.2011
автор: Mart.O.