Прагну…Дайте тиші пів – ковточка,
Вимкніть прорекламлений екран,
Вишиту надією сорочку
Одягніть на душу в скорбну рань .
Вигойте від зла і беззаконня
Вирви на сердечнім полотні,
Прохолоду миру к сивим скроням
Співчутливо притуліть мені.
Кров загуслу щирим милосердям
Розрідіть і дайте їй життя.
Та добро щезає, ласка твердне,
Геть любов іде без вороття…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244487
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.03.2011
автор: Рідний