Я чую подих рідної землі,
І дихання те з піснею зіллялось,
Коли курличуть в небі журавлі,
Або дитя у полі розспівалось.
Я чую подих рідної землі,
Коли гуляє вітерець по полю,
І ним родилась пісенька без слів,
То він оспівував мою вже долю.
Я слухаю як дихає земля,
Коли в степу сміються вранці діти,
Коли збирають жито у полях,
Коли вдихаю аромати квітів.
Я слухаю як дихає земля,
Й заради цього варто в світі жити.
А в нім злилися пісня журавля,
І спів дітей, і шепотіння жита.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244188
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.03.2011
автор: Богуслав