Вельветра,похмура та сива Вельветра...
До кого крадешся, дочка дядька Гетра?
Крейдою змальована, небом записана,
стежкою нічною тихо заколисана.
Вельветра, похмура та сіра Вельветра,
Хто ти? і хто той дядечко Гетро?
І чом ти у мозку моєму існуєшь?
Навіщо уяву мою ти пильнуєшь?
Вельветра, похмура та сива Вельветра,
я знаю хто ти і хто дядечко Гетро!
Вельветро, хвороба моя ти сердечна,
іди вже в простори свої бескінечні..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244114
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2011
автор: Nomy